Приватизація землі

[Giorgio]

Може хтось з знаючих форумчан порадить
Ситуація така: я живу в будинку на три поверхи і на 12 сімей. Практично кожна сім'я має свій шмат землі на території, прилеглій до будинку. Я на своєму шматку вирощую квіти. Я от хотів би приватизувати цю землю, шматок невеликий, менше сотки, близько 60 квадратів. Скільки це коштуватиме і чи це взагалі реально. Причина такого бажання - проблеми з нахабними сусідами.

[ЛюдмилаНиколаевна]

Ніколи не чула, щоб хтось приватизував таким чином клаптик прибудинкової землі. Але якщо це й можливо - не розумію, що це Вам дасть? Навіть якщо після всіх приватизацій там буде красуватись табличка "приватне володіння", ніякого нахабу це не зупинить. Та й сама табличка, напевне, зникне незабаром. "Добрі люди" потурбуються. Краще намагатись порозумітися з сусідами. Дешевше буде і надійніше.

[Silma]

Насколько я знаю, придомовая територия находится в общей собственности жильцов и приватизировать ее нереально, в любом случае придется получить согласие всех соседей и то не факт, что это законно. Можно поискать по интернету нормативку по этому вопросу

[Надія]

А в чому саме виражається нахабство сусідів? Може форумчане зможуть допомогти порадою саме в цьому випадку?

[Giorgio]

Ну я в боротьбі з сусідами переміг Нахабство проявлялося в тому, що вони хотіли зрізати мою ділянку собі під доріжку, приводи видумували смаі ідіотські - то коляска з дитиною не проїжджає (коляска спокійно проїжджала) , то за ручку з дитиною не можуть пройти, то хотіли, щоб там могла група людей пройти... А ми якраз саме новий забор ставили. Пару років назад вони без мого дозволу засипали частину ділянки (а вона в мене вузенька, є що втрачати) щебінкою й каменем, я навіть не знав і не встиг забрати рослини звідти (так пропала майже вся монарда), ми тільки готувалися до переїзду в цей дім (в квартирі жила раніше моя покійна бабця) і я не бував кожен день там, а набігами, садив собі квіти. Дитина підросла, я вирішив відновити статус-кво. Відгріб щебінь, камінь... Сусідка закотила скандал. Я в результаті переміряв ширину доріжок на її частині і по будинку. Зробив таку саму у себе, то вийщло так, що на початку ділянки я тршечки втратив, зате в кінці, біля парника для пасифлор - я ще й дорізав собі. Квасольку там сьодні посіяв...

[Надія]

А тепер боїтесь, що вона знову може посягнути на ваше? Чи вже все владналося?

[Giorgio]

Що вона вже посягне? Тин поставлено, квіти садяться, іпомеї проростають. Ну хоч дамочка в неадекваті, але чоловік її згризе, якщо вона виршить щось утнути

[ЛюдмилаНиколаевна]

Ну от і порозумілись. І дешевше вийшло, чи не так?
Краще на ті гроші, які мали витратити на приватизацію, купіть і насадіть різної краси на своїй ділянці. Коли красу побачать - може подобрішають?

[Giorgio]

Не подобрішають, на жаль. Їх хіба, перепрошую, вкурвить.

[ЛюдмилаНиколаевна]

А ви їм подаруйте по квіточці. Я помітила, що коли всі напружені, знервовані, готові волосся повискубувати один одному, а ви тут раптом робите щось приємне супротивнику (просто так) - реакція СУПЕР. Я перевіряла багато разів.
Людина по інерції чекає нападу, а тут немає для цього підстав .
Наскільки цікаво спостерігати за реакцією - СПРОБУЙТЕ, не пожалкуєте.

[Giorgio]

Це невиліковний випадок. Проте більшість сусідів у мене приручена.

[Надія]

Тогда вы ее просто пожалейте. Наверняка она очень несчастна. Ведь счастливые люди не стараются другим плохо делать.

[Giorgio]

Можливо ваша правда. Ну округа її вважає неадекватною. Я, чесно кажучи, теж, судячи по її поведінці і вигадкам.

[Надія]

Постарайтесь быть к ней добрее. Может ей просто не хватает душевной теплоты и равновесия. Представьте, что это ваша родственница. Возможно, через некоторое время она изменится.

[Giorgio]

Виглядало б дуже дивно, якби після того, як ми з нею гаркалися я раптом б почав до неї ставитися з теплотою. Я в принципі й не тримаю на неї ніякого зла, бо я повернув собі те, що хотів. А які емоції вона має стосовно мене - це мене не сильно обходить. Лиш би капості не робила.